Важливим засобом забезпечення рухової активності дітей в дошкільному закладі є заняття з фізичної культури та ранкова гімнастика.

Інструктор з фізичного виховання нашого закладу працює над проблемою: “ Фізичний розвиток дошкільнят, популяризація занять спортом та пропаганда здорового способу життя ”.

Завдання, які виконуються на заняттях з фізичної виховання:

·навчально-тренувальні та сюжетні;

·тематичні;

·фізкультурно-пізнавальні;

·ігрові;

·оздоровчі.

Так як провідним видом діяльності дітей дошкільного віку є гра, та заняття з фізичного виховання в нашому садочку проводяться з використанням рухливих ігор, на заняттях використовується спортивний інвентар (м'ячі, обручі, дуги, палиці, прапорці, скакалки та ін.) та спортивне обладнання (колода, спортивна драбини ...).

На заняттях діти виконують:

- загально-розвивальні вправи (біг, стрибки...) з поступовим збільшенням навантаження;

- вправи корегуючого спрямування (для профілактики порушення постави та плоскостопості);

- вправи для формування певних фізичних якостей та навиків, для впливу на різні м'язові групи з поступовим розподілом навантажень;

- рухливі ігри.

В теплу пору року заняття з фізкультури проводяться на свіжому повітрі — на спортивному майданчику, а в холодну пору року — в спортивному залі.

Велике значення має рухова активність в ранковий час. Для її забезпечення в нашому садочку щоденно проводиться ранкова гімнастика. За допомогою загально-розвиваючих вправ дітки активізуються та налаштовуються на подальшу роботу. Дуже важливо, щоб виконання вправ ранкової гімнастики увійшло в звичку, тому ми радимо батькам, на власному прикладі, показувати дітям необхідність її виконання.

Поради батькам:

·Щоденно виконуйте разом з дитиною ранкову гімнастику, виходьте на прогулянки;

·Разом з дитиною здійснюйте пішохідні прогулянки та туристичні походи;

·Залучайте дитину до виконання основних рухів — ходьба, біг, стрибки, вправи з м'ячем, лазіння, повзання...

·Грайте з дитиною в рухливі та спортивні ігри;

·Беріть участь разом з дитиною у проведенні спортивних свят, розваг, що організовуються дошкільним закладом;

·Катайтеся разом з дитиною на велосипеді, роликах, грайте у бадмінтон, теніс,             футбол,стрибайте на скакалці. 

Місце та функції нових нетрадиційних методів, як засіб фізичного
виховання дітей.

Загартування водою дуже корисне, тому що відбувається процес збудження центральної нервової системи. Це природне самооздоровлення. У цьому методі головне велике значення має короткочасний холодовий стрес, який дає міцний струс та мобілізує резерви організму. Загартування водою на свіжому повітрі зміцнює та посилює циркуляцію крові і зменшує збуджуваність чуттєвих, рухових та секреторних нервів. Термін цієї процедури повинен тривати 4-5 хв. разом із роздяганням та одяганням. Початкова температура води становить +22є, кінцева - +14є-18є .

Занурення стоп у холодну воду дуже ефективний засіб загартування всього організму. Занурення триває 1хв. Що холодніша вода, то краще. Після такої процедури потрібно обов'язково розтерти стопи ніг індивідуальним рушником і покласти дитину в ліжко. Перед початком процедури температура ніг має бути вищою за температуру води.

Кінезорефлексотерапія. Суть методики полягає у ходінні босоніж по спеціальній доріжці з різною жорсткістю покриття. Це дає змогу додатково впливати на рефлексогенні зони та біологічно активні точки стоп. Методика передбачає 10 основних позицій стоп під час рухів. Рухи виконуються невеличкими кроками, зі швидкістю 60-80 кроків на хв. Перед кожною процедурою (курс включає 10-15 сек. із повторенням через місяць), медична сестра вимірює пульс і оглядає стопи. Термін однієї процедури - 20-25хв. Кінезорефлексотерапія має регулятивний вплив на функціональний стан всього організму, а також і на окремі органи та системи, поліпшує обмінні процеси.

Обтирання гарячою водою та хоошня по гальці, залитій морською водою. Це загартування відбувається в осінньо-зимовий період. Обтирання проводиться за допомогою фланелевої рукавички, обтирають груди, шию, руки. Такий метод запобігає стресам. Крім цього, діти безболісно застосовують холодні обливання, купаються в льодяній воді. Дуже корисний цей метод дітям з підвищеним нервоворефлекторним збудженням.

Ходіння по гальці, залитій морською водою, позитивно впливає не лише на весь організм, а й на окремі органи та системи, тому що збуджуються біологічно активні точки, поліпшується обмінний процес. Завдяки морській воді відбувається дезінфекція ніг, зміцнюється імунна система .

Водно-йодо-солева корегувальна доріжка. Під час цього виду загартування діти виконують 2-3 дихальні вправи, проходять по рефлексогенній доріжці, потім роблять 5-6 стрибків на сухому простирадлі. Така процедура проводиться після сну (на 1л води - 220 г морської солі). Термін - з вересня до травня. Температура води становить +20є - для здорових дітей, +36є - для слабких. Цей метод проводиться для профілактики плоскостопості та стимуляції рефлексогенних зон стоп.

Туризм як нетрадиційна форма відпочинку та оздоровлення, та новий розвиваючий метод у фізичному вихованні дітей набув сьогодні великого поширення. За твердженням учених, кожна людина для підтримки свого здоров'я має бути на природі мінімум 200 годин, тобто 36 днів на рік.

Завдання оздоровлення в туристичних походах розв'язуються через правильну побудову розпорядку дня, раціонально організоване проходження маршруту з дотриманням оптимального чергування фізичних навантажень та активного відпочинку, доцільне використання впливу природних чинників на всі системи організму, дотримання правил особистої та громадської гігієни.

Дитячий туризм дає змогу не тільки коригувати розвиток рухової сфери дошкільнят, а й формувати їхні особистісні якості, зокрема сприяє формуванню здатності прогнозувати результати власної діяльності та поведінки, створює умови для розвитку прагнення пізнати навколишній''світ, самих себе, свої можливості. Таким чином, туризм як форма роботи складається з трьох важливих аспектів: оздоровчого, виховного й пізнавального. Добре себе зарекомендували такі форми і види туристичної діяльності, як переходи, прогулянки-походи, екскурсії, цільові прогулянки, походи вихідного дня разом з батьками тощо, під час яких діти ознайомлюються з правилами поведінки у природі, на маршруті, набувають початкових навичок орієнтування на місцевості, опановують основні елементи техніки туризму, освоюють основи топографії (план, карта місцевості, вивчають умовні знаки на карті, складають план спортзали, групової кімнати, території дошкільного навчального закладу тощо, беруть участь в іграх-пошуках, де потрібне вміння читати і креслити плани та карти місцевості).

Отже, туристично-краєзнавча діяльність у дошкільних навчальних закладах - не тільки цікава форма організації дозвілля дітей, а й ефективний засіб розв'язання фізкультурно-оздоровчих, природоохоронних, пізнавальних та екологічних завдань виховання.

Щітковий самомасаж. Процедура триває 5-7хв. - проводиться в другій половині дня після сну перед гігієнічною гімнастикою. Діти при цьому перебувають лише у трусиках та босоніж. Масажують себе пластмасовою щіткою з довгою ручкою і грубим ворсом.

Увесь процес самомасажу складається з трьох прийомів: погладжування, постукування (легке, м'яке) та знову погладжування. Послідовність його така (охоплення частин тіла): гомілка лівої ноги; гомілка правої ноги; колінний суглоб лівої ноги; колінний суглоб правої ноги; живіт; м'язи грудей та спини; шия; ліва та права руки; ліктеві суглоби.

Не масажуються підколінні ямки та пахви - тобто ті місця, де розташовані лімфатичні вузли. Масаж протипоказаний також на об'ємних родимках, родимих плямах, за наявності захворювань шкіри (лишаю, алергічного висипу, фурункулів).

Щітковий самомасаж сприяє злущуванню, відмерлого шару шкіри, поліпшує функцію потових і сальних залоз, підвищує місцеву температуру шкіри, пришвидшуючи лімфо- та кровотік у поверхневих шкірних судинах. Енергійне розтирання шкіри щіткою тонізує, а м'яке - заспокоює. Головна увага: рухи щіткою мають бути плавними, врівноваженими, а її тиск на шкіру має викликати приємні відчуття. Турбота про фізичне та психологічне здоров'я дітей - ось першочергове завдання всіх дошкільних закладів.

Гімнастика з використанням тренажерів. Вправи з використанням тренажерів чи спортивного комплексу проводять у групі, спальні або у фізкультурних чи тренажерних залах. Цей вид гімнастики досить складний, тому що він розрахований на самостійність дітей і на їхній достатній руховий досвід. Цей комплекс гімнастики після денного сну починають із невеликої розминки, яка включає різні види ходьби, бігу, стрибків, корегувальні вправи на профілактику плоскостопості та порушення постави, наприклад: ходьба на носках, руки на потилиці; ходьба на п'ятках, руки на поясі; ходьба на зовнішній стороні стопи, руки на поясі, лікті відведені назад; ходьба перекатом з п'ятки на носок, у присіді, випадами тощо.

Діти займаються невеликими підгрупами по 7-10 чоловік. Наприклад, одна підгрупа лазить по канату, по підвісній і похилій мотузяній драбинках, пересувається по рукоходу або по іншому нестандартному обладнанню в довільний спосіб, виконує виси на поперечині, канаті, упори стоячи, лежачи на поперечині та інші дії. Вихователь обов'язково стежить за виконанням рухів, страхує дітей. Тим часом інша підгрупа довільно виконує різні вправи з найпростішими тренажерами. Підгрупи міняються місцями через 5- 6 хвилин.


Пробіжки по масажних доріжках, як один із варіантів гімнастики після денного сну, бажано поєднувати з контрастними повітряними ваннами та проводити не менше двох разів на тиждень по 5-7 хвилин. Масажну доріжку можна розташувати в будь-якому місці - у спальні, ігровій кімнаті, роздягальні, коридорі. Масажну доріжку роблять з інвентарю та" предметів, які сприяють масажеві стопи (ребриста дошка, гумові килимки та кільця із шипами, пластмасові килимки із шорсткуватою поверхнею, "змійки" тощо). Цей інвентар розташовують у такий спосіб, щоб діти всією групою або невеликою підгрупою могли займатися одночасно, не заважаючи один одному. Уведення в руховий режим безперервного бігу в середньому темпі сприяє розвиткові витривалості, координації рухів, формуванню стопи та зміцненню організму дітей. Діти займаються в одних трусиках, босоніж.

Після проведення будь-якого виду гімнастики бажано робити загартовувальні водні процедури (обливання ніг, обтирання всього тіла вологою рукавицею з подальшим розтиранням сухим рушником тощо).

Сауна та ігри в басейні. Процедури в сауні слід поєднувати з контрастним обливанням і сухим масажем тіла. Якщо дозволяють умови, після сауни проводять ігри в басейні. Такий комплекс має багатоцільове призначення. Басейн використовують як засіб закріплення навичок із плавання, яке сприяє збільшенню рухової активності дітей. Плавання в басейні з використанням сауни підвищує стійкість організму до несприятливих впливів навколишнього середовища, загартовує дітей.

Сауна - прекрасний засіб для зняття психоемоційної напруги, вона забезпечує оптимальну релаксацію, відпочинок для всіх систем та органів, створює гарний настрій, дарує заряд бадьорості на весь день.

Оздоровчо-профілактичний комплекс із використанням сауни проводять після денного сну двічі на місяць. Загальна тривалість процедур становить 35 хвилин. Заняття проводять із невеликою підгрупою дітей (5-6 чоловік) під керівництвом дорослих (вихователь групи, інструктор із плавання, медична сестра). Час проведений дитиною в сауні, визначається лікарем і становить 5- 8 хвилин .

Фітотерапія. Лікування лікарськими рослинами відоме з давніх часів.

Упродовж останнього десятиліття фітотерапія, тобто лікування травами,

широко використовується в дошкільних закладах із профілактичною метою. Фітотерапія може проводитися всім дошкільникам без спеціальних обмежень.

Дітям молодшого віку фітотерапія проводиться за індивідуальними медичними показаннями.

При хронічних захворюваннях доцільно проводити профілактичні курси фітотерапії, що призначаються в період сезонного загострення захворювання. При цьому один і той самий лікарський засіб у гострому періоді хвороби призначають у більш високій концентрації, а в період ремісії з профілактичною метою - у більш низький.

Для дітей до трьох років готують 1% відвари та настої, дітям четвертого і п'ятого року життя - 3%, дітям старшого дошкільного віку - 3-5%. Звичайно, для внутрішнього застосування настої і відвари готують з розрахунку: 1 частина сировини на 10 частин води.

Для фітотерапії можуть використовуватися як готові фітозбори промислового виробництва, так і зібрані самостійно. Дуже важливо, щоб відповідальний за приготування фіточаїв і відварів мав спеціальну медичну підготовку з фітотерапії.

Для дітей рекомендують готувати настої і відвари у такій добовій дозі сухої лікарської сировини: від 1 до 3-х років - 1 чайна ложка, від 3-х до 6-ти років - 1 десертна ложка, від 6 до 7 років - 1 столова ложка. Для визначення сухої ваги сировини можна взяти до уваги, що столова ложка (без верху) квітів, листків, трави відповідає в середньому 4-5 г, а коренів, кори, плодів - 6-8 г.

Не рекомендується використовувати в дошкільних закладах такі рослини, як багно, звіробій (у високих концентраціях), листки смородини, пижмо, женьшень, золотий корінь, елеутерокок та інші. Варто пам'ятати, хоча лікування травами і потребує тривалого їх застосування, однак постійне використання одних і тих самих лікарських рослин неприпустиме .

При правильному приготуванні безпечні для дошкільників чаї і відвари таких рослин: аніс (насіння), брусниця, валер'яна, глід, горобина, евкаліпт, журавлина, звіробій, калина, кора дуба, кропива, липа,"малина, материнка, мати- й-мачуха, меліса, м'ята, подорожник, пустирник, смородина, суниця, чебрець, череда, чорниця, шавлія. Ці рослини можуть використовуватися в дошкільному закладі як внутрішньо, так і зовнішньо. Причому, інгаляції і полоскання для зовнішнього застосування готують із розрахунку 2-3 частини лікарської сировини на 10 частин води.

Аромотерапія. Перспективний оздоровчий метод впливу на організм, де основний компонент - ефірна олія. Застосування його для ароматизації приміщень дає змогу повністю знищити патогенну мікрофлору, впливає на стимуляцію імунної системи, дихальних шляхів, позитивно впливає на серцево- судинну систему, використовується для профілактики захворювань, знімає втому та роздратованість.

Робота щодо загартування повинна проводитись у тісному зв'язку з батьками: анкетування на початку та в кінці року, різні види індивідуальних та колективних форм роботи. Аромотерапія також гарний помічник для дітей з хронічними тонзилітами, ринітами, бронхітами, аденоїдними вегетаціями, гіпертрофією мигдалин, частими гострими респіраторними захворюваннями- олії евкаліпта, чебрецю, точковий масаж з олією розмарину.

Для дітей з вадами серцево-судинної системи, вродженими аномаліями серця - олії валеріани, собачої кропиви, точковий масаж з оліями лаванди, меліси, м'яти, лимона, майорану.

Для дітей із захворюваннями кишково-шлункового тракту, гастритами, колітами, дисфункцією кишечника, панкреатитами - олії м'яти, берези, точковий масаж з оліями гвоздики, ялівцю. Для дітей із захворюваннями сечовидільної системи, циститом, пієлонефритом - точковий масаж з оліями ялівцю, меліси, лаванди. Для дітей з розладами нервової системи, вегето- судинною дистонією - олія лаванди, меліси, точковий масаж з оліями меліси, апельсина, ромашки.

Тричі на рік (курс лікування один місяць) проводиться аромотерапія. Під час можна класти біля дитячих подушечок полотняні торбинки з травами. Під час сну діти дихають травами через зволожувач повітря, тому підбираємо трави,

що діють заспокійливо: м'ята, материнка, евкаліпт, ромашка, корінь аїру.

Після упорядкування фітобару з'явиться ще один варіант роботи - діти займаються будь-якою діяльністю з вихователем, а в цей час йде насичення повітря кімнати приємним запахом трав.

Загальновідомо: здоров'я дитини значною мірою залежить від стану її нервової системи. Тож у дитсадках багато уваги приділяють психопрофілактичній роботі. Застосовують сміхотерапію, казкотерапію, музикотерапію, кольоротерапію. Психологи радять вводити у повсякденне життя малят вправи на розслаблення. Ігри-медитації практикують у багатьох дитсадках. Тематика таких ігор може бути довільною, але обов'язково мають бути задіяні кращі людські почуття: доброти, милосердя, щирість, терплячість.

Більшість вправ передбачає перебування дитини якийсь час у нерухомій позі, але є й такі вправи, що потребують виконання певних рухів. Наприклад, в одному випадку діти уважно розглядають якийсь предмет, в іншому - із заплющеними очима щось повторюють за вихователем або просто слухають, як шумить вітер у гілках дерев, як співають пташки... В основі медитації лежить контроль за власною увагою, бо під час них діти певний відрізок часу вчаться зосереджуватися на одному предметі або процесі. Психологічний тренінг, яким є гра-медитація, забезпечує стан врівноваженості й душевного спокою, налаштовує малюка на відповідну роботу [25].

Кольоротерапія. Фахівці рекомендують використовувати колір порідному, тобто "опромінювати" або "купатися" з ним, "одягатися", візуалізувати, "вдихати" чи медитувати з ним. Можна застосовувати "кольоровий пляж", експериментувати, грати з кольором (розфарбувати себе вигаданим пензликом). Можна використовувати кольорові тканини, прикладаючи їх до тіла.


Надає відповідної чарівності та викликає цікавість використання різноколірних електричних лампочок. Середня'тривалість опромінення становить 5-15хв. але для більшості кольорів (виняток червоний) час може збільшуватися до ЗО хв. Кольорове опромінення дуже сильно діє на шкіру. Частіше використовується зелений колір. Це - єдиний колір, яким можна опромінювати безмежно. Це колір збалансованості та гармонії, заспокійливий, він позитивно діє на нервову систему, корисний для очей, лікує застуду, головний біль. "Опромінюючи" дитячі серця, зелений колір заспокоює їх.

Кольоротерапію корисно поєднувати з повторенням формул самонавіювання, наприклад: "Я дивлюсь на зелений колір. Це колір природи. Він проходить крізь мою шкіру, доходячи до мого серця. Я насичуюся ним. Я буду здоровим та розумним, буду спокійно приймати незнайоме, гарно вчитися, пізнавати все нове, сміливо долати перешкоди".

Проводячи кольоротерапію, одночасно можна займатися іншою справою. Так, привернути увагу дітей до пропонованого кольору можна лише на декілька хвилин.